Стаття

Європа має готуватися захищати себе у дедалі більш багатополярному світі

Мирний план президента США Дональда Трампа щодо України ще не оприлюднений, однак уже зараз цілком очевидно: він очікує, що Європа відіграватиме значно більшу роль у забезпеченні безпеки на континенті та боротьбі з російською агресією. У той час, коли Сполучені Штати прагнуть скоротити свої трансатлантичні зобов’язання, а відверто ревізіоністська Росія реалізує експансіоністський порядок денний, європейським лідерам необхідно терміново адаптуватися до нових геополітичних реалій і поставити безпеку в пріоритет.

Адміністрація Трампа швидко дала зрозуміти свої очікування щодо збільшеної ролі Європи в обороні континенту. Лише за кілька днів після інавгурації Трамп на Всесвітньому економічному форумі повторив свій заклик до європейських членів НАТО підняти оборонні витрати до п’яти відсотків ВВП.

Держсекретар США Марко Рубіо детально розповів про повернення багатополярного світу та про те, як це вплине на майбутню політику США щодо Європи. «Я думаю, у довгостроковій перспективі варто вести розмову про те, чи мають Сполучені Штати стояти на передньому рубежі безпеки континенту, чи виконувати роль підстраховки», — заявив він 30 січня в ефірі шоу Мегін Келлі.

Радник президента з нацбезпеки Майк Уолтц також дав зрозуміти, що США очікують від Європи більшої відповідальності у запобіганні подальшій російській агресії проти України та у забезпеченні реального миру. «Базовий принцип полягає в тому, що відтепер європейці мають взяти цей конфлікт на себе», — сказав він у програмі Meet the Press на NBC. — «Президент Трамп збирається його завершити. А питання безпекових гарантій буде покладено виключно на Європу».

Найжорсткіше послання пролунало від міністра оборони США Піта Гегсета. «Забезпечення європейської безпеки має стати обов’язком європейських членів НАТО», — заявив він 12 лютого на зустрічі союзників України у Брюсселі. — «Європа повинна забезпечити переважну частку майбутньої летальної та нелетальної допомоги Україні».

Нинішня адміністрація США не є першою, яка сигналізує про стратегічний відхід від Європи. Цей процес триває ще з кінця Холодної війни й залишався довгостроковою метою американських політиків у Вашингтоні, навіть попри повномасштабне вторгнення Росії до України у лютому 2022 року. Попри характерну для Трампа прямолінійність у меседжах, його позиція цілком узгоджується з давніми тенденціями у зовнішній політиці США.

У нових трансатлантичних умовах від європейських країн очікуватиметься значно більший внесок у фінансування безпеки континенту. Це включатиме надання більшої частини військової підтримки Україні. Водночас оборонна промисловість Європи наразі не готова до такого виклику: за три роки від початку повномасштабного вторгнення досягнуто лише обмеженого прогресу у виробництві критично важливого озброєння та техніки. Серед ключових нестач — системи протиповітряної оборони, високоточні боєприпаси, реактивні системи залпового вогню та бойові машини піхоти.

Практичним рішенням нинішніх нестач могло б стати придбання європейськими країнами більшої кількості зброї, боєприпасів та обладнання безпосередньо у США для потреб України. Втім, це неминуче викличе гострі дебати в Європі: прихильники довгострокових економічних та безпекових інтересів зіштовхнуться з опонентами, які наполягатимуть на першочерговій потребі допомогти Україні вже зараз.

Закупівля більшої кількості американської зброї безумовно сприятиме зміцненню трансатлантичних безпекових зв’язків. Це стане серйозним стимулом для США підтримувати високий рівень залучення свого оборонного сектору у співпраці з європейськими партнерами. Фактично, європейські країни вже нарощують закупівлі в американському оборонному секторі. Зростання витрат Європи стало ключовим фактором рекордних продажів зброї США на суму 318,7 млрд доларів у 2024 році, коли країни поповнювали запаси, відправлені Україні, та готувалися до можливих нових криз у світі.

Зміна риторики, що лунає з європейських столиць останніми місяцями, свідчить: лідери ЄС добре усвідомлюють нові безпекові реалії та необхідність спрямовувати значно більше ресурсів на озброєння. Проте зростаючим заявам про потребу більшої автономії оборонного сектору Європи поки що не відповідає збільшення військових витрат і обсягів виробництва. Ба більше, новий звіт Міжнародного інституту стратегічних досліджень показує, що військові витрати Росії нині перевищують сукупні витрати всіх європейських країн, якщо рахувати за паритетом купівельної спроможності.

У міру того, як нова трансатлантична безпекова архітектура формуватиметься найближчими місяцями, Європа відчуватиме дедалі більший тиск із вимогою захищати континент набагато рішучіше. ЄС уже готує плани зі стимулювання зростання оборонних витрат серед країн-членів, тоді як у Брюсселі пристосовуються до змінених геополітичних умов. Однак справжнім випробуванням рішучості Європи захищати себе стане Україна. Американські чиновники нині однозначно заявляють: російське вторгнення — це насамперед питання європейської безпеки. Реакція Європи на цей виклик багато що скаже про її майбутню роль у дедалі більш багатополярному світі.