Нещодавно старший аналітик Центру ініціатив «Повернись живим» Микола Бєлєсков став гостем студії «Телебачення Торонто». Він розповів про мирний план Дональда Трампа щодо завершення російсько-української війни та його можливі наслідки для України та Європи. Нижче — коротко те, про що розказав аналітик.

Документу, який містить чіткий план дій для припинення російсько-української війни, не існує. Є лише низка загальних заяв та тез. Адміністрація Трампа стверджує, що Україна та Росія мусять йти на компроміс, проте не уточнює, про які поступки йдеться.

У Вашингтоні вважають, що їхні пропозиції зможуть переконати Кремль сісти за стіл переговорів. Коли Трамп говорить, що Україна не зможе силою повернути окуповані території, цей сигнал адресований передусім Москві. Також команда Трампа наголошує, що армія Росії зазнала значних втрат, і буцімто через це Путіну вигідно домовлятися.

Трамп дотримується підходу, в якому головну роль відіграють особисті контакти. В ідеальному світі  переговори спершу мали б відбутися з європейськими союзниками та Україною, а вже потім — із Путіним. Але США зробили навпаки. 

Це свідчить про те, що Сполучені Штати Америки не можуть повністю ігнорувати Росію у питанні мирного врегулювання. По суті, це визнання того, що доведеться вести діалог із Кремлем.

Під час своєї роботи команда Байдена розуміла, що в найближчому майбутньому Україна не приєднається до НАТО, і тому не критикувала політику відкритих дверей в Альянсі. 

Трамп ще до офіційного вступу на посаду почав критикувати політику розширення НАТО, заявляючи, що вона нібито стала причиною російської агресії. Це більше відповідає кремлівським наративам, ніж позиції України та Заходу.

Заяви адміністрації Трампа щодо можливої співпраці з Росією викликали критику не лише в Україні та Європі, а й серед республіканців у Конгресі. Це свідчить про відсутність єдності в команді Трампа.

Доказом цього є те, що міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що жодних поступок Росії зроблено не було, а сенатор-республіканець Джей Ді Венс навіть погрожував Кремлю санкціями. Тобто адміністрація Трампа поки не демонструє узгодженого підходу до війни в Україні. Така ситуація лише на руку Росії, яка може використати невизначеність США для зміцнення своєї позиції на полі бою.

Президент Франції Емманюель Макрон скликав саміт європейських лідерів, під час якого прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Лондон готовий розмістити миротворців в Україні. Аналогічні заяви зробила й Швеція.

Хоча цих країн поки недостатньо для кардинальної зміни ситуації, сам факт подібних ініціатив свідчить про зростання ролі України у геополітиці. Це також сигнал Трампу: Європа не чекатиме його рішення, а вже зараз готує власні плани.

Проте проблема в тому, що Європі бракує військового потенціалу для заміни США. Зараз вона витрачає на оборону лише 1,8—1,9% ВВП, тоді як для реальної незалежності від американської підтримки ці витрати мають зрости до 5% або більше.

Також необхідно кардинально збільшити чисельність європейських армій. Наразі в Росії 220 бригад, в Україні — 110, а в Європі — лише 80. Це вимагає перегляду всієї системи безпеки, яка будувалася з 1989 року на принципах мінімальних військових витрат.

Польський уряд намагається зберігати хороші відносини зі США, тому підтримав заяву Трампа про те, що Україні не місце в НАТО. Варшава також заявила, що не надсилатиме миротворців в Україну.

Але якщо адміністрація Трампа скоротить американську присутність у Європі, Польща буде змушена долучитися до загальноєвропейських ініціатив. Це стане для неї справжнім викликом.

Станом на кінець 2024 року частка Європи в загальному обсязі допомоги Україні склала 60%, а США — 40%. Однак значна частина європейської підтримки має макроекономічний характер.

Європейські країни усвідомлюють, що безпека України напряму пов’язана з їхньою власною. Але якщо Україна залишиться без підтримки США, їй доведеться спиратися на коаліцію країн Центрально-Східної Європи.

Західна Європа не зможе швидко перейти на воєнні рейки, тому час для адаптації зможуть виграти лише Україна та її найближчі союзники у регіоні.

Поки немає чіткої відповіді на головне питання стосовно того, як розвиватимуться події надалі.

Росія вимагає нейтралітету України, скорочення її армії та поступок у територіальному питанні. Однак будь-яка угода на російських умовах не матиме стійкого характеру. Тим паче, що Україна та Європа її не приймуть. Якщо Європа залишиться сам на сам із Росією, вона більше не буде слухати США. Україна — також. 

Політика тиску на Київ із метою змусити його прийняти невигідні умови малоефективна. Україна не має сенсу прислухатися до гравця, який скорочує підтримку.

Європа має створити коаліцію, яка зможе стати опорою для України в разі втрати американської допомоги. Центрально-Східна Європа сьогодні є більш мілітаризованою, ніж Західна, і саме вона може зіграти ключову роль у протистоянні з Росією. Україна має цей козир, і європейці чудово це розуміють.