Протягом восьми тижнів учасники й учасниці з різних куточків України опановували менеджмент адаптивного спорту, специфіку роботи з ветеранами й алгоритми створення локальних спортивних осередків. Цей освітній проєкт має назву «Наші тут навчаються: як розвивати спорт ветеранів у своїй громаді».  

Загалом команда Центру ініціатив «Повернись живим», яка організувала навчання, отримала 220 заявок, а на курс після співбесід потрапили 57 осіб. Організатори відібрали тих, хто вже мав ідеї або чинні проєкти з розвитку спортивних осередків і громадських організацій у своїх регіонах. Завершальним етапом навчання став триденний офлайн-тренінг у Карпатах.

Розробка цього курсу базується на принципі «нічого для ветеранів без ветеранів». Раніше аналітична команда Центру ініціатив «Повернись живим» провела дослідження «Радість руху», яке показало вплив фізичної активності  на повернення ветеранів і ветеранок до цивільного життя. 

Дослідники виокремили три головні напрями комплексного відновлення через адаптивний спорт:

• Фізичне відновлення. Тренування допомагають звикнути до свого тіла після поранень. Утім, адаптивний спорт потрібен не лише людям з інвалідністю, а й усім, хто відновлюється після тяжких травм чи хвороб.
• Психологічна підтримка. Регулярна активність сприяє подоланню стресу, знижує рівень тривожності й допомагає вийти з депресивних станів.
• Коло спілкування та нова професія. Спортивні секції об'єднують однодумців зі спільним досвідом. Окрім того, захоплення фізичною активністю часто переростає в нову роботу: ветерани самі стають тренерами, реабілітологами чи спортивними менеджерами.

Починати знайомство з адаптивним спортом ще під час лікування в госпіталі радить Вікторія Колісник, лікар-реабілітолог та учасниця курсу: «Коли поранений бачить відео зі змагань чи приходить на тренування як уболівальник, у нього з'являється мета: долучитися до команди з баскетболу на кріслах колісних чи веслування. Тоді він чітко розуміє свій шлях далі, і питання "навіщо мені щодня робити важкі вправи з реабілітологом" зникає саме собою».

Утім, реабілітація не має завершуватися в лікарняній палаті — вона повинна продовжуватися після повернення ветерана до нормального життя вдома.

Дослідження Центру виявило важливу проблему: брак культури коректних навантажень в адаптивному спорті. Часто ветерани прагнуть отримати швидкий результат тут і зараз, тому тренуються занадто виснажливо і внаслідок цього зазнають нових травм. Саме тому курс «Наші тут навчаються» був сфокусований на фаховому супроводі адаптивного спорту — щоб він  лікував, а не шкодив.

Для багатьох учасників навчання стало можливістю структурувати свої знання та знайти нових партнерів для ефективного розвитку адаптивного спорту на місцях.

«Я вже керую ветеранськими спортивними проєктами на Житомирщині, але свідомо пішла на це навчання. Організатори зібрали потужну команду лекторів. Формат змусив зануритися навіть у ті інструменти та практики, які раніше здавалися мені занадто складними. Тепер маю чітке розуміння і ще більше натхнення, як розвивати спорт у своїй громаді», — ділиться своїми враженнями Юлія Єлістратова, триразова учасниця Олімпійських ігор, чемпіонка Європи з триатлону та учасниця курсу. Нижче — фото з особистого архіву Юлії під час навчання:

Катерина, комунікаційниця ГО «Один за одного» та учасниця курсу, розповідає, що працює в маленькій команді, яка відновлює ветеранів через рух: «На курс я прийшла з конкретним запитом — розкласти все по поличках. Нам важливо було зрозуміти, як діяти ефективніше та на що витрачати обмежені сили й кошти. Курс дав не просто натхнення, а конкретні рішення від людей, які вже збудували дієві проєкти. А ще він розбив стереотип про конкуренцію: ми побачили тут величезне поле для майбутньої співпраці».

Учасники проєкту приїхали на навчання з різним попереднім досвідом та викликами, але зі спільною метою — створити у своїх містах робочі інструменти для ефективних осередків з адаптивного спорту.

«Ми вивезли обладнання, коли фронт підійшов впритул до рідного Покровська. У Дніпрі спочатку працювали як хаб для переселенців, а потім вирішили відкрити ветеранський напрям. Оскільки раніше з адаптивним спортом ми не працювали, це навчання дало нам чітке бачення, куди рухатися. Зараз нас уже відвідують перші ветерани. Наша мета — створити постійні групи для тренувань і спілкування, а також запустити фітнес для дружин і матерів наших захисників», — розповідає Оксана Ветошко, координаторка Покровського спортивно-молодіжного центру (релокований до м. Дніпро) та учасниця курсу.

Координаторка Олена Маслюк підкреслює: «Адаптивний спорт — це не про високі досягнення чи медалі, це про право ветерана повернутися у повноцінне життя після служби. Наш курс показав, що на місцях є величезний запит на зміни, але бракувало системних інструментів. Ми навчили людей створювати не просто спортивні секції, а безпечні простори, де поранення чи важкий бойовий досвід не стають бар'єром. Карпатський інтенсив довів: випускники готові брати відповідальність та створювати ці точки опори у своїх містах та селах вже сьогодні. А Центр ініціатив ПЖ підтримає їх на цьому шляху».

Стежте за оновленнями на ресурсах Центру ініціатив «Повернись живим», щоб не пропустити відкриття реєстрації.