Перед тим як говорити про війну РФ-Україна на поточному моменті трохи теорії і історії. 

Глибокий бій (не плутати із глибокою операцією) це про швидкий прорив тактичної глибини оборони на всю її глибину. На сьогодні тактична глибина оборони це до 15-20 км від нуля. 

Вперше сучасний глибокий бій виникнув в Першу світову війну (WWI) – під її кінець в 1918 році. Першими масово відповідну сукупність тактик для глибокого бою продемонструвати німці на Західному фронті під час низки наступальних дій в кінці березня – середині липня 1918 року. Відносно швидкий прорив тактичної глибини забезпечувався якісним артилерійським вогнем по ключовим вузлам оборони противника (опорні точки із кулеметними, міномети і артилерія) при подальшому перенесенні вогню від переднього краю на глибину із подальшою інфільтрацією штурмових груп, які обходили й ізолювали вузли спротиву, котрі далі зачищала основна піхота. Антанта показала відповідну якість під час так званого «100-денного наступу» із серпня по листопад 1918 року – до всього означеного в Антанти для глибокого бою долалися іще і масово перші танки (котрими німці в достатній кількості тоді не володіли), які тоді були про дії в тактичній глибині. 

Глибокий бій не переріс в глибоку операцію в 1918 році через а) брак надійних засобів тактичної мобільності для роботи в оперативній глибині із знищенням системи управління і забезпечення великих угруповань (те в що еволюціонує танк в міжвоєнну епоху), б) як наслідок необхідність зупинятися і знову проходити цикл перенацілювання артилерії (більша частина якої мала дальність до 10 км) в той час як ворог мав час для підготовки нових оборонних рубежів. І так по колу певний час.

Як наслідок і німецький наступ і наступ Антанти в 1918 році на основі формули глибокого бою вам форму виштовхування, а не оточення і знищення основних сил. Саме поняття глибокий бій було введено воєнними теоретиками в СРСР в 1920-ті і 1930-ті на позначення якісного прориву тактичної оборони на всю глибину, котрий вперше був продемонстрований в 1918 році. 

Що ми маємо зараз у війні РФ-Україна на лінії бойового зіткнення. Поява і масове використання БПЛА різних типів плюс КАБи дозволили доволі якісно ізолювати передній край оборони від підведення резервів, логістики, медичного забезпечення. Це вперше якісно описали аналітики RUSI  в доповіді лютого 2025 року. Відповідна «стіна дронів» на 15 км, на жаль, працює в обидва боки. Плюс на фоні гострого браку особового складу із нашого боку завдання для ворога обходити наші вузли оборони на передньому краї спростилося. Все це створює основи для витискання. 

Відповідні тенденції власне стали очевидними в 2024 році і мають місце на сьогодні. І якщо протягом 2024 року Україна втратила 3600 км квадратних власних територій, то за січень-лютий 2025 року відповідний показник втрат складає майже 2400 км квадратних – із яких 1570 км втрачено за травень-липень.

Стримуючими факторами для пришвидшення темпів глибокого бою є наявність симетричних технологій – поки ворог намагається відсікати наш передній край оборони від тилу Сили оборони намагаються відсікати наступаючі сили РФ від його тилів, знищуючи на дистанції противника поки той не починає тиснути на наших бійців на нулі. Окрім того ворог не може одномоментно відсікти і ізолювати наші передні позиції від тилу – це все розтягується в часі, перетворюючись на вибивання, щоб разом із інфільтрацією змушувати нас робити тактичне перегрупування. 

Висновків особливих не буде. 

Окрім того, що без стабілізації лінії фронту уявити переговори із РФ на основі компромісу, а не диктату із боку Кремля важко. А паралельно продовжується тенденція на полі бою, котра стала очевидною за цих ввідних в 2024 році – без перетворення тактичних успіхів на масштабні прориви лінії фронту із боку РФ, але і без повної стабілізації лінії фронту із нашого боку.

Фото: Суспільне / Олександр Сова