Один із найкривавіших за всю війну. Чого чекати від літнього сезону бойових дій
У міру того, як ініціатива зі встановлення миру, очолювана США, продовжує пробуксовувати, літній сезон бойових дій в Україні, що наближається, обіцяє стати одним із найкровопролитніших за всю війну. Найближчими місяцями Росія розраховує розвинути успіх, досягнутий за більш ніж рік поступових наступів, щоб домогтися проривів на східному фронті, тоді як Україна прагне довести своїм союзникам, що здатна зупинити військову машину Путіна й утримувати оборону.
Незважаючи на заяви Кремля про готовність до миру, те, що відбувається на полі бою, свідчить про зворотне. За даними Міністерства оборони Великої Британії, Росія нарощує наступальні операції і втратила майже 160 000 вояків тільки за перші чотири місяці поточного року — це рекордний показник за аналогічний період з початку повномасштабного вторгнення. Якщо ця тенденція збережеться протягом майбутнього бойового сезону, 2025 рік стане найбільш смертоносним у війні за кількістю втрат серед російських військ.
Російська стратегія, як і раніше, ґрунтується на шалених лобових атаках, однак характер цих наступів поступово змінюється. Російські війська дедалі частіше використовують мотоцикли та інші імпровізовані засоби пересування для просування малими групами з метою прориву української оборони. Такі атаки супроводжуються ударами дронів-камікадзе, планувальними авіабомбами та артилерійським вогнем, що ускладнює перекидання українських підкріплень у гарячі точки, а також надання медичної та інженерної допомоги. Кінцева мета — змусити українські підрозділи до тактичного відступу і повільно просуватися вперед.
Оборонна стратегія України спрямована насамперед на виснаження. Це передбачає дистанційне мінування для скеровування наступальних російських військ у зони ураження, а також широке використання традиційної артилерії. Важливу роль відіграє і зростаюча армія безпілотників, що дає змогу вражати російські підрозділи на глибині до 15 кілометрів за лінією зіткнення.
Збільшуючи кількість безпілотників уздовж лінії фронту, українське командування прагне ускладнити логістику путінських сил вторгнення і значно знизити потенціал майбутніх російських наступів. Такий підхід отримав назву «стіна з дронів» і цілком може відігравати далеко не останню роль у зусиллях із заморожування лінії фронту. Однак Росія також стрімко впроваджує інновації у відповідь на зростаючі можливості України в галузі безпілотників, що призводить до безперервного технологічного протистояння, яке триває паралельно з діями на полі бою.
Оскільки російська армія наразі володіє ініціативою і наступає на різних ділянках фронту війни, путінські воєначальники можуть обирати з цілої низки потенційних місць, визначаючи географічні пріоритети для літнього наступу.
Наразі Росія розширює плацдарм на північному сході України, в Сумській області, після того як значною мірою витіснила українські формування з Курської області. Також нещодавно були відзначені локальні російські успіхи в Харківському регіоні. Однак очікується, що в найближчі кілька місяців основні зусилля будуть спрямовані на схід України, де Росія зосередила сили в Покровському і Костянтинівському секторах. Успіх у цих секторах може створити умови для окупації всієї Донецької області, що залишається найближчою політичною метою Росії.
Хоча Путін не відчуває тиску на внутрішньому фронті, він прагнутиме домогтися якогось значущого прориву найближчими місяцями, щоб продемонструвати внутрішній і міжнародній аудиторії, що російська армія здатна домогтися перемоги в Україні. Він нещодавно заявив, що у Росії «достатньо сил і ресурсів, щоб довести війну в Україні до логічного завершення», але факт залишається фактом: за три з гаком роки жорстокої війни його армія не змогла захопити й утримати жодної української регіональної столиці.
Для змученої війною України майбутня літня кампанія стане серйозним випробуванням на витривалість. Якщо українським військам вдасться запобігти значному просуванню Росії, незважаючи на скорочення постачань американської військової допомоги, це слугуватиме вагомим аргументом для проукраїнських політиків у Європі та США. Це, ймовірно, спонукатиме до посилення підтримки українських військових зусиль і допоможе переконати скептиків у Білому домі Трампа зайняти твердішу позицію щодо Росії.
Українська влада вже прийняла пропозицію США про безумовне 30-денне припинення вогню і, як і раніше, готова домагатися стійкого мирного врегулювання. Та оскільки Росія не виявляє ознак готовності наслідувати цей приклад, Україні загрожує ще одне довге літо жорстоких боїв.
Нинішня позиція Кремля на переговорах може призвести до того, що повоєнна Україна виявиться розділеною, ізольованою і незахищеною. Будь-який мир на таких умовах майже напевно означатиме кінець української державності. Натомість Україна вимушена продовжувати обороняти себе, сподіваючись, що здатність Росії витримувати важкі втрати знижуватиметься швидше, ніж колективна рішучість Заходу зупинити Путіна.
Переклад: NV
Поділитись