Кінець 2024 року позначився повним блокуванням YouTube у Росії. Очевидно, що це частина загального плану інформаційної ізоляції, який реалізує Кремль. Це стосується і блокування месенджерів та соцмереж, планів заборонити аудіодзвінки через інтернет-сервіси. Паралельно у Росії продовжують заміщувати непідконтрольні ресурси на ті, що мають транслювати «правильний» контент з лояльними кремлівській політиці меседжами. А в ідеалі — взагалі нейтральний та розважальний, що лише підкреслював би нормальність ситуації війни, яку розпочала Росія, та показовий добробут.

У Росії уже заборонили або обмежили кілька популярних соціальних мереж, які вважаються такими, що не відповідають російському законодавству чи використовуються для поширення «недозволеної» інформації, розповідають про реальний стан речей на війні в Україні і цим дискредитують російські збройні сили.

З весни 2022 року у РФ блокуються Instagram, Twitter, Facebook. Зрозуміло, що заборонити їх планувалося завчасно, бо це сталося різко та водночас по усій Росії. До цього у роботі сервісів неодноразово спостерігалися перебої. Спеціалісти пояснювали їх якраз спробами опрацювати алгоритм блокування. З блокуванням стикався і сервіс Telegram з 2018 по 2020 роки, але станом на кінець 2024 року проблем у його роботі на території РФ не спостерігали. Компанія Apple погодилася видаляти з російського магазину додатків App Store програми ЗМІ та VPN через «необхідність виконання російських законів». Блокуються Discord, Signal, а тепер і Viber.

Названі сервіси блокувалися, але для соцмереж знаходилися способи обійти обмеження, зокрема за допомогою VPN. Найперше це стосувалося Instagram. Для інших соцмереж у РФ давно існувала альтернатива — VK, яку влада контролювала що далі, то більше. Про останнє свідчить хоча б те, що репресивні органи Москви порушили велику кількість кримінальних справ на підставі коментарів та навіть приватних переписок у соцмережі. Стало очевидно, що VK передає інформацію про користувачів МВС, ФСБ та Роскомнадзору. Отже, хоча альтернативна соцмережа існує і поширена у всій Росії — контент у ній абсолютно лояльний Кремлю чи нейтральний до нього. Усе, що може не сподобатися владі, відразу видаляється чи блокується, а ті, хто створюють такий контент, наражаються на реальну небезпеку опинитися за ґратами.

З YouTube ситуація виглядала дещо інакше. Російськомовний сегмент платформи є одним із найбільших регіональних. Він охоплює аудиторію з Росії, країн колишнього СРСР та російськомовних діаспор у світі. Важливо, що паралельно з розважальним (гумористичні шоу, музичні кліпи, стріми, огляди тощо) та освітнім контентом російською, який набирав багато мільйонів переглядів, популярністю користується й інформаційний, що транслює як мінімум альтернативну до кремлівської точку зору. На YouTube базується більшість російських опозиційних політиків, заборонених у РФ журналістів, непідконтрольних Кремлю ЗМІ, що працюють для російськомовної аудиторії. Формальною підставою для блокування платформи стало «невиконання вимог Роскомнадзору», або, як заявив особисто Путін, «неповага до російського законодавства». Адже YouTube не видаляв контент на вимогу російських органів влади.

Тут ви можете побачити рейтинг найбільш популярних громадсько-політичних YouTube-каналів російською. З нього невдоволення Кремля стає очевидним.

Для користувача YouTube, на відміну від інших сервісів, які блокуються у його країні, складність полягає у тому, що VPN-сервіси здебільшого обмежують швидкість потоку трафіку, а відеоконтент найбільш місткий. Тобто з тим, щоб безкоштовно користуватися YouTube, особливо у хорошій якості, виникають проблеми. До того ж, російська влада намагається блокувати VPN-сервіси.

Не дивно, що у російській верхівці спробували створити альтернативу YouTube. Це важливо, щоб перехопити аудиторію та непомітно перемістити її у зручний інформаційний контекст, де розважальний та пропагандивний контент не перемішується із подразниками — іншим, реальним баченням ситуації. Але важливою залишається і фінансова складова. Прибутки з контенту, що має багатомільйонну аудиторію, теж мають не зникнути, а дістатися тим, хто створить кремлівську альтернативу.

Альтернативною платформою у РФ стала VK Video. Вона належить російській компанії VK (раніше Mail.Ru Group), яка включає одну з найбільших цифрових екосистем у Росії. До неї входять соцмережа «ВКонтакте», сервіси для бізнесу, освіти та розваг, зокрема музичний стрімінг та сервіс з переказу грошей.

Ключовим акціонером VK є «Газпром-Медіа». Завдяки цьому компанія отримує підтримку для розвитку своїх продуктів і займає центральне місце у переліку цифрових платформ, на які орієнтована кремлівська політика «імпортозаміщення».

VK Video не була першою та єдиною російською відеоплатформою. З початку 2000-х існує Rutube, і саме його тривалий час розглядали як російську альтернативу YouTube. Але за тривалий час Rutube так і не отримав потрібної популярності. На кінець 2021 року за місяць він набирав до 12 мільйонів переглядів відео на місяць, коли у російськомовному сегменті YouTube подібні показники мали навіть окремі відео. Цікаво, що власником Rutube через ТОВ «Руформ» також є «Газпром-Медіа», але ставку зробили на VK Video, де змінилися менеджмент і стратегія розвитку.

Про те, що на YouTube чекає блокування і саме на VK Video покладено функцію його замінити, російські блогери почали говорити, коли генеральним директором компанії VK у 2021 році став Владімір Кірієнко — російський бізнесмен. Його призначили після того, як компанія перейшла під контроль структур, пов’язаних з «Газпромом». Але найважливіше, що Владімір Кірієнко є сином Сєрґєя Кірієнко — першого заступника керівника Адміністрації президента РФ, що також вже давно неформально займається питаннями внутрішньої політики у Росії.

Крім того, Сєрґєй Кірієнко в оточенні Путіна відповідає за кадровий резерв у РФ, займається так званими новими (тобто окупованими) регіонами та деякими стратегічними проєктами. Він, зокрема, очолював «Росатом», а тепер входить до його спостережної ради. Але у контексті блокувань важливо те, що Кірієнко заснував «Институт развития интернета». Через цю формально некомерційну організацію проходять великі кошти, спрямовані на створення внутрішнього порядку денного у Росії, формування ідеології, патріотизму та підтримки війни. Наприклад, саме ця організація фінансувала створення серіалу «Слово пацана», який став суперхітом не тільки у самій РФ, але й у всьому російськомовному інтернеті. Через неї ведеться також ідеологічна «інтеграція» окупованих територій України.

Факт, що на керівництво VK та розвиток VK Video спрямували саме сина Кірієнко, яскраво сигналізував про те, що на цей проект зробили велику ставку, він важливий для внутрішньої ситуації у РФ, а у Кремлі стежать за цим. Кар’єрний шлях Кірієнко-молодшого до VK теж склався невипадково. Він пройшов через менеджмент російського банку «ВТБ» — ключового у фінансуванні як федеральних проєктів, так і зовнішньоекономічної діяльності, особливо для обходу санкцій. Згодом Владімір Кірієнко очолив «Ростелеком», на базі якого, ймовірно, і тестували інфраструктуру блокування у РФ як окремих ресурсів, так і всієї мережі «Інтернет».

Блокування YouTube стало черговим кроком до того, щоб ізолювати населення РФ та створити для нього альтернативну реальність. До речі, для цього диктаторські режими покладаються найперше на:

• контроль над медіа,
• обмеження доступу до незалежної інформації,
• пропаганду та дезінформацію,
• альтернативні платформи поширення інформації,
• виховання лояльності через освіту.

Усі ці методи цілком вкладаються до стратегії, яку реалізує Кремль, коли блокує, зокрема, YouTube та замінює його на власну контрольовану платформу. До речі, у російських школах віднедавна класи зобов’язані вести всю публічну роботу та комунікацію саме через «ВКонтакте» та створювати там групи.

Принагідно зазначимо, що, судячи з усього, саме тому у Кремлі рішення про блокування Telegram досі не ухвалене. У цій соцмережі досить потужний сегмент займають канали так званих Z-блогерів, російських посадовців та пропагандистів. Тут також продовжують вербувати добровольців для участі у війні в Україні та російської збройної експансії в інших регіонах світу. З кремлівської точки зору, користь від їхньої діяльності більша, ніж від теоретичної заборони месенджера.

Тож, на відміну від попередніх блокувань соціальних мереж, сервісів та месенджерів, у випадку з YouTube у РФ спочатку створили альтернативну платформу, що має на меті замістити популярний відеосервіс. Туди ж з YouTube має перекочувати звичний та популярний російськомовний розважальний контент. Так небажану інформацію не тільки прибирають з поля зору росіян, але й замінюють на іншу, яка подається у звичному і форматі.