Консультант Центру ініціатив «Повернись живим» Олександр Демченко в етері «Факти ICTV»:

— Ми не знаємо, який саме план росіян, наприклад, щодо застосування своїх сил в районі Сувальського коридору. Це не обовʼязково буде загальновійськова операція. Це можуть бути фігури на кшталт Гіркіна або Суркова версії 2.0, що захоплять якесь село в країнах НАТО. А з території Росії та Білорусі їх можуть підтримувати сили ППО, артилерія, авіація, тактичні комплекси. І тут питання, наскільки НАТО готове буде зреагувати на таке гібридне вторгнення під третім прапором, але підтримуване з території Росії.

Ці небезпеки ми відчули на собі в 2014 році. Ми не знаємо, які можуть бути можливі сценарії. Але є песимістичне бачення, що країни НАТО не зовсім мають розуміння і готовність реагувати на такі виклики. У нещодавній ситуації, коли на територію Польщі залетіли два десятки російських безпілотників, ми побачили слабку і невиразну позицію НАТО. Порушення повітряного простору впливає також на безпеку цивільної авіації та низки інших сфер. Тому країни мають бути зацікавлені в контролі своїх кордонів. Тут ідеться не тільки про закриття кордонів на пунктах перетину, а й про контроль наземних кордонів та повітряного простору над ними. Ми знаємо, що в країнах Балтії, особливо в Литві, прикордонні сили посилені резервістами ТрО. Знаємо, що в Польщі до кордону підтягнуто близько 40 тисяч військових. І це важливо, щоби країни контролювали абсолютно всі переміщення: це може бути безпілотник, випадкова ракета або гелікоптер –– бо такі випадки також уже бували. 

Марія Кучеренко, старший аналітик Центру ініціатив «Повернись живим» в етері «Факти ICTV»:

— Реакція, яку викликали навчання та підготовка до них — речі, за якими росіяни проводять заміри: на яку відповідь вони можуть чекати у випадку нових актів агресії, саботажу або інших недружніх дій. В першу чергу, йдеться про перевірку, як далеко наші європейські партнери і партнери з НАТО зможуть зайти у захисті себе самих. Тут новини для нас не надто втішні. 

Навчання «Запад-2025» доводять, що немає ніякої історії про окрему російсько-українську війну, яка відбувається в обмеженому просторі і нібито не стосується європейських партнерів, Близького Сходу, Африки — все стосується всього. Під час провокації міграційною хвилею, що була направлена на білорусько-польський кордон за рахунок Лівії, ми побачили, що уся деструктивна діяльність РФ напряму повʼязана між собою. І коли у наших партнерів зʼявиться розуміння, що ця проблема може вирішуватися тільки в комплексі, тоді не буде ніяких заминок, щоби захистити себе самих та надавати нам допомогу вчасно і в необхідних обсягах. У тому, що стосується аналізу навчань «Запад-2025», у нас випадає з фокусу сторона республіки Білорусь. Були дуже цікаві інциденти, коли їхнє Міністерство оборони публікувало величезні листи, в яких йшлося, що Польща здійснює недружні дії, готуючись або здійснюючи відповідні власні навчання, які є нібито відповіддю на «Запад-2025». І замість того, щоби налогодити міжкордонне співробітництво і повернутися у двосторонній діалог при посередництві ОБСЄ, Польща, мовляв, вдається до недружніх дій. Якщо почитати ці листи на сайті МО РБ, стане зрозуміло, що це все клоунада, яку здійснює РФ руками Республіки Білорусь, як проксі. Це знову ж про звинувачення в недоговороздатності, в першу чергу, з боку США. 

Про зближення у відносинах між США та Білоруссю:— Думаю, що Білорусь робить це у комунікації з Москвою. Задум США в тому, щоби відірвати Республіку Білорусь від впливу Китаю. Тут така сама помилка, таке ж когнітивне викривлення, як це було з Росією – нібито це в силах США. Але для США основний інтерес в РБ – це питання калійних добрив. Коли Трамп планував іти в загострення із Канадою, яка є одним з основних постачальників калійних добрив у Сполучених Штатах, то таким чином США створювали собі можливість нібито диверсифікувати цей ринок. 

На превеликий жаль, я не думаю, що зупинити співробітництво РБ і Китаю – це реалістична мета. Тому що між ними підписані серйозні стратегічні документи: про інвестиції, зокрема інвестиції у їхню промисловість, і про логістику. 

Про досягнення росіян щодо Польщі:

Тут я взяла би слова пана Сікорського, що це непоганий результат для Росії. Те, що їхні дрони долітають до країни НАТО, вона починає їх збивати, і всі в задумливості, що ж з цим робити, чи піде Росія далі чи ні. Це для Росії дуже непоганий, дуже бажаний результат. 

Але як ми до цього прийшли: скільки було актів саботажу на території Польщі зроблено з боку Росії? Скільки було спроб здійснювати атаки на Жешув і руйнувати логістичний ланцюжок, який веде до України, і за рахунок якого надаються величезні обсяги допомоги, що прямує до України. Давайте пригадаємо диверсії з підпалами торгівельних центрів. Наліпки з групою Вагнера в Польщі, порушення повітряного простору з боку РБ, союзної для Росії держави, коли гвинтокрил перетнув повітряний простір Польщі. І тоді говорили, може це помилка. Якщо ми будемо називати порушення повітряного простору та акти саботажу певними помилками та несистемними діями, то ми прийдемо до того, що збивати доведеться все більше повітряних цілей. В цьому плані для Росії це непоганий результат.