Старший аналітик Центру Ініціатив «Повернись живим» Марія Кучеренко поділилася результатами низки зустрічей, що відбулися під час її візиту до Лісабону (Португалія). Під час обміну досвідом з португальськими експертами/ками та політиками/инями вона наголошувала на досвіді Центру ініціатив ПЖ щодо вивчення Росії та її впливів і важливості співпраці задля спільної безпеки. 

«Важливо не лише інформувати партнерів про глобальність російської загрози, але і будувати кооперацію між політичними та експертними колами України та країнами ЄС. Лише у комбінації знань української сторони та наших партнерів ми зможемо побудувати європейську систему безпеки, яка працюватиме не лише на протидію інформаційним та іншим загрозам, але й на превенцію. 

Зосередження на аналізі активностей конкретних персоналій афілійованих зі спецслужбами РФ допоможе запобігти впливу на вибори в Європі і як наслідок на безпекову і політичну ситуацію в Європі», – зазначила Марія Кучеренко 

Під час візиту вона провела зустріч із членами Парламентської групи дружби Португалія–Україна в Асамблеї Республіки. Депутати з різних політичних партій Португалії, на чолі з Еуріку Брільянте Діашем, обговорили питання співпраці в протидії дезінформації та спільного реагування на гібридні загрози.

Також Марія Кучеренко була спікеркою конференції «Правда в епоху дезінформації», організованої Асоціацією жінок-послів (AWA), акредитованих у Португалії. Почесним гостем заходу був Президент Португалії Марселу Ребелу де Соуза, який наголошував на важливості будувати опірність до дезінформації. 

Наводимо текст виступу Марії Кучеренко на конференції: 

«Частковим розв'язанням проблеми, що стосується дезінформації в конфліктах – як тих, що йдуть уже багато років, так і тих, що перебувають у підготовчій стадії – є серйозна робота по фігурах персоналій, які є відповідальними за дезінформаційний вплив у країнах, що потерпають від нього.

Мій досвід показує, що часто фахівці, афілійовані зі спецслужбами РФ, а саме – з так званого бек-офісу Євгена Пригожина, медіа-технологи та політтехнологи, виявлялися більш впливовими, ніж цілі групи бойовиків. У низці африканських держав, вплив дезінформації на вибори стає визначальним щодо геополітичного вектора цілих груп країн. Так, наприклад, ситуація з Альянсом держав Сахеля, що протиставляє себе ЕКОВАС, стала серйознішою через те, що в сусідній Гані було обрано президента, який проходив навчання в Москві на програмі аспірантури Інституту суспільних наук при ЦК КПРС. Таким чином, Альянс держав Сахеля отримує в найближчому сусідстві морську державу, що посилює роль Альянсу. Відповідальним за кампанію був політтехнолог Пьотр Бичков, який багато років очолював бек-офіс Пригожина, та курував усі політтехнологічні проекти групи Вагнера в Африці. Як стало очевидно, він продовжує впливати на ситуацію на континенті навіть після ребрендингу групи (з групи Вагнера на Африканський корпус).

Дуже важко відокремити вплив на вибори від впливу на конфлікти, оскільки все частіше вибори в країнах, де мають місце заморожені конфлікти, ризикують перевести їх в іншу фазу. Наприклад, ще один одіозний політтехнолог, пов'язаний із групою Вагнера, Олександр Малькевич, який потрапив у санкційні списки США та ЄС через втручання у вибори в США у 2020 році, фізично був присутній у Грузії під час виборів у 2024 році, під прикриттям журналістської роботи. Насправді він працював на "Грузинську мрію". Нагадаю, йдеться про людину, яка здійснює цілу низку інформаційних операцій на новоокупованих територіях України. До побудови мережі пропагандистських каналів на окупованих територіях України Малькевич послідовно залучає неповнолітніх, тим самим втягуючи у свій дискурс ще й дітей.Таким чином, йдеться про дезінформаційний вплив не лише на наше сьогодні, а й на наше завтра. У 2024 році Малькевич намагався в'їхати і до Молдови, під приводом того, що нібито збирався туди на відпочинок – напередодні президентських виборів у цій країні. На щастя, його не впустили до країни, що вкотре доводить, що зроблена домашня робота з питань персоналій справді може бути рятівною.

Також було б правильним згадати про класичні методи використання дезінформації під час бойових дій. Світ не переживав такої війни, як та, що відбувається в Україні з 2014 року, з часів Другої світової війни. І природно, що світ наляканий цією війною, і тому більшість гравців хотіли б врегулювання. Так чи інакше. Україна всі ці роки хотіла врегулювання, але не за будь-яку ціну, та правильно було б почати з того, що це не ми були стороною, яка розпочала цю війну. Але Росія завжди намагалася представити нас тією стороною, яка відмовляється від врегулювання та заважає всім повернутися до «бізнесу як завжди». Доходить до перекручування базових знань про воєнні злочини: РФ не просто заперечує акти геноциду, вчинені проти України, а й намагається стверджувати, що це Україна сторона, яка вчиняє злочини. Наприклад, зараз росіяни намагаються нівелювати злочини скоєні на Київщині в 2022, просуваючи наратив "Суджа друга Буча". Тобто з одного боку вони визнають цей факт - факт скоєння злочину їхньою стороною, а з іншого боку вони говорять про те, що Україна робить те саме, але проти РФ, не надаючи при цьому будь-яких доказів.

Єдиний рецепт, який я можу запропонувати – це нарощувати експертизу в тому, що стосується російських інформаційних операцій та інформаційного впливу. Працюючи з фактами, зосереджуючись на знанні країни, яка кидає виклик не лише Україні, а й Європі в цілому, а також фундаментальним для Європи цінностям, ми станемо краще протидіяти цій загрозі і навіть зможемо діяти превентивно».

Фото: Софія Шовікова