Стаття

У рф оголосили офіційно часткову мобілізацію. Що далі?

Фото: Reuters
Фото: Reuters

На 7-й місяць повномасштабної агресії проти України очільник рф звернувся із першим офіційним посланням, головним воєнним лейтмотивом якого було схвалення часткової мобілізації. Як наслідок, ключовим питанням є те, який вплив матиме це рішення на розвиток подій у російсько-українській війні.

Якщо коротко, то ніякого – якщо мова про радикальний перелом бойових дій на користь рф і здатність воєнним чином досягнути і далі декларованих максималістських політичних цілей.

А тепер по порядку.

Успішні українські дії змусили сили рф перейти до оборони по всій лінії фронту

Щоб краще розуміти вплив відповідного рішення, важливо почати із поточного контексту. В результаті успішних українських дій сили рф змушені були загалом перейти до оборони по всій протяжності лінії фронту, не зважаючи на триваючі систематичні ракетно-артилерійські обстріли. Виняток – околиці Бахмуту і лінії Авдіївка-Марїнка, де все ще мають місце спроби російських сил просуватися вперед, які викликані більше політичними, ніж воєнними розрахунками, і не можуть змінити хід бойових дій на користь рф.  

Дане рішення щодо переходу до оборони, що фіксує остаточну втрату стратегічної ініціативи російською стороною, є відображенням однієї із ключових проблем російських військ у цій війні – браку живої сили пропорційно масштабам театру воєнних дій. Опосередковано це визнав і очільник рф у зверненні щодо оголошення часткової мобілізації, говорячи, що фронт активних бойових дій розтягнувся більш ніж на 1 тисячу км.

Влітку 2022 року в війні росія задіяла до 330 тисяч осіб

При цьому влітку 2022 року в війні проти України було задіяно до 330 тисяч осіб із боку рф, за українськими підрахунками. За оцінками Пентагону, мова йшла про залучення до 85% всіх наявних сил. Брак живої сили в рф пропорційно чинній лінії фронту особливо добре показала Балаклійсько-Куп’янська наступальна операція Сил оборони і безпеки України.  

З іншого боку офіційна часткова мобілізація є ні чим іншим як легалізацією часткової прихованої мобілізації. Остання відбувалася в рф фактично із самого початку повномасштабної агресії рф і включала в тому числі залучення осіб, які мають досвід проходження військової служби. Часткова прихована мобілізація не дозволила ні компенсувати повною мірою втрати російських військ, ні радикально наростити бойовий потенціал російських сил – найкращим опосередкованим доказом чому була динаміка бойових дій на фронті в другу половину весни і протягом літа 2022 року.

Іншим відкритим питанням є масштаби часткової мобілізації. Міністр оборони рф орієнтовно називав цифру в 300 тисяч осіб. Проте активно обговорюються і масштабніші показники, орієнтуючись на формальний мобілізаційний потенціал рф, який складає порядку 20 млн осіб.

Однак є низка факторів, що змушують сумніватися у здатності рф провести масштабну часткову мобілізацію із перетворенням мобілізованих у реальну бойову силу.

Україна мобілізувала ресурси через внутрішні недержавні ініціативи і з допомогою країн Заходу. Обидва чинники відсутні у рф

Досвід України щодо нарощення сил безпеки і оборони із порядку 300-350 тис. до 1 млн осіб показує усі проблеми, із якими стикається сторона, яка проводить масштабну мобілізацію: забезпечення, підготовка і отримання необхідного комплекту озброєння/техніки. Україна змогла розв’язати до значної міри відповідні завдання як за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів через недержавні ініціативи такі, як БФ «Повернись живим» та інші, так і з допомогою країн Заходу. Обидва ці чинники відсутні у випадку рф. Внаслідок відповідних об’єктивних обмежень часткова мобілізація не матиме настільки масового характеру, як побоюються в Україні. В іншому випадку якість відповідних поповнень, яка і так бажає бути кращою, матиме від’ємний ефект як із точки зору продовження бойових дій так і утримання моралі.

В цих умовах оголошення офіційної часткової мобілізації варто розглядати, перш за все, спробою утримати щонайбільше поточну лінію фронту. Даний момент гарно корелюється із політичною частиною звернення лідера рф від 21 вересня 2022 року щодо підтримки проведення фейкових референдумів на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей, які з великою долею імовірності покажуть «бажання» стати частиною рф.

Утримання зайнятих рубежів є найбільш актуальним завданням максимум для рф. Російське військово-політичне керівництво гарно усвідомлює, що на сьогодні розгорнуті на території України сили через втрати, виснаження і деморалізацію, які лише загострить зима 2022-23, можуть виявитися неспроможними утримати хоча б поточну лінію фронту вже на весні 2023 року.